Історія бібліотеки

Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!

                                                   Петро Гоць

Історія бібліотеки-невідємна частина історії нашого краю.Починається наше село сосновим лісом, який дарує чисте і свіже повітря нашій місцевості. Біля нього протікає швидкоплина річка Конопелька затінена верболозами, які ваблять око в любу пору року. Тут чується тихесеньке дихання тополь,здається, що своїми гілками вони торкаються найглибших струн мого серця. Не одну розмову ними було підслухано. Ось тут на березі річки розташований сільський  клуб. В одній з кімнат клубу тихо причаїлася мудрість книг - бібліотека.  Історія нашої бібліотеки починається з 1945 року. Першим бібліотекарем , який по сумісництву був і завклубом став Плаксій Іван Давидович. У  кімнаті в той час стояв стіл, стільці, шафа і стелажі з книгами. Книжковий фонд становив 1400 примірників. Працював Іван давидовия до 1950 року. В січні 1950 року на роботу в село було направлено Грудняк Анну Михалівну. Книжковий фонд бібліотеки зростав і становив вже 2350 тис. примірників. Вона принесла  радіоприймач, придбала шахи і шашки. До бібліотеки почала приходити молодь: послухати радіопередачі, пограти в шахи та шашки, почитати газети, журнали, книжки. З пакунком книг і брошур Анна Михалівна  стала ходити в поле, на тваринницькі ферми, в майстерні. Вона збирала людей і читала їм газетні та журнальні статті, уривки з художніх творів.Працювала вона до 1952 року.

З 1953 року  сільським бібліотекарем працювала Жук Валентина Петрівна. Зростає коло інтересів колгоспників. Крім політичної, спеціальної, сільськогосподарської літератури, вони знайомляться з науковими і художніми творами.  Зав. бібліотекою добре знала всіх читачів, їх прагнення, смаки, нахили. Це допомагало їй рекомендувати колгоспникам потрібну літературу. За допомогою активу проводилися читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, масові та індивідуальні бесіди, обговорення книг та оформлялись книжкові  виставки.
З 1960 по 1962 роки завідуючою бібліотеки була Люшук Галина Михайлівна. В наш час,  частелебачення та інтернету важко уявити  вечір без цих «засобів існування». А в далекі шістдесяті роки, коли ще й розгулялася завірюха,
у селі книга була майже єдиним зв’язком з навколишнім світом.

Для мене книги – світло дня,
Для мене книги – зорі ночі...
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі...
Без книги я не проживу 

– любила повторювати Галина Михалівна. За час її роботи книжковий фонд вже становив 3200 примірників. Вона продовжує хороші напрацювання своєї попередниці.

      З 1961 року завідувала бібліотекою Цисюк Валентина Володимирівна. Книжковий фонд становив 3340 примірників, число читачів зросло до 600 чол. В наслідок економічної скрути в Україні з 90 років йде недофінансування бібліотек, разом з тим зменшується надходження до бібліотеки. Не дивлячись на всі труднощі Сокиричівська бібліотека продовжувала працювати. Валентина Володимирівна дуже любила свою роботу і називала це своїм покликанням. Вона і зараз є активною читачкою бібліотеки, не забуває стежинку до оселі книг, ажде не може бути по другому тому що половину всого життя вона віддала книгам, а саме пропрацювала  бібліотекарем 46 років. За час її роботи бібліотека була перенесена в приміщення школи. В якому пробула 6 років, але за певних обставин знову повернулася в сільський  клуб.

З 2007 року бібліотекарем працює Лівончук Ірина Миколаївна. Книжковий фонд 4414 тис примірників, число читачів зросло до 670 чол.
        Сучасне оформлення бібліотеки це і  дитячі малюнки, яскраво оформлені тематичні полиці і  нетрадиційні книжкові виставки доповнені дитячими малюнками,  і  державні символи України, бібліотечні плакати, фотографії з читачами з масових заходів зібрані  під назвою Фотопогляд. В бібліотеці  малята можуть погратися іграшками (подарованими спонсорами) це пазли, і ляльки.

Цікаві книжечки на вікнах у бібліотеці, сприяють залученню до читання тих, хто раніше зовсім не користувався бібліотекою. 
Для широкого загалу подається  інформація про діяльність бібліотеки: куточок користувача,бібліотечні плакати, оголошення про конкурси, масові заходи, вікторини тощо. Школярі села залюбки приходять сюди і вибирають собі книги, видають іншим, проводять ремонт книг, беруть участь в обробці книг, чергують, влаштовують дитячі ранки. Під час канікул у бібліотеці  запланована програма літніх читань на тему: "Канікули з книгою". Діти нашої бібліотеки проходять з друзями,із своїми подругами які приїхали на літні канікули в гості до своїх бабусь та дідусів.Значна увага в роботі бібліотек приділяється морально-правовому вихованню. 
Людське життя спалахує дивовижним цвітом різнобарвних квітів, що випромінюють яскраве світло та тепло, яке зігріває наші душі, спраглі до добрих вчинків та високих моральних цінностей. Людина приходить у цей світ, щоб залишити по собі якісь корисні сліди, усвідомлюючи, що всі земні блага тимчасові й минущі. 
Книжність, освіченість - одна з характерних рис українців. Грамотність широких кілу країнського народу засвідчена багатьма істориками. Цього не можна було б досягти без створенної нашим народом розвинутої системи освіти і книгозберігання. Накопичені на протязі багатьох століть книгозбірнями України, унікальні пам'ятки відкривають широку дорогу до знань, до духовного самовдосконалення мільйонам наших співгромадян. 
Бібліотека (греч. вйвлйпіюкз, від вйвляпн «книга» і іюкз «місце зберігання») - установа, в якій зберігаються зібрані твори друку і писемності для суспільного користування, також там здійснюється довідково-бібліографічна робота.
В даний час існують різні види бібліотек: національні, регіональні, публічні, спеціальні, а також «учбові» (університетські, інститутські і шкільніі, міські, селищні і сільські бібліотеки. Історія книгосховищ сягає до глибокої старовини. Сьогодні бібліотека це інформаційний, культурно-просвітницький, дозвіллєвий центр на селі, осередок збереження національної культури, народних традицій, звичаїв.
Бібліотека стала інформаційним центром громади і початковим пунктом пошуку  інформації про місцеві новини, навчання, роботу.

Завідувачка бібліотекою надає можливість відвідувачам спілкуватися у вільний час, задовольняти свої інтереси та уподобання, зустрітися з улюбленими героями книг, побувати на цікавому заході. Тому завжди людно в бібліотеці.. Саме небайдужість до своєї справи, любов до професії, вміння знаходити спільну мову з людьми різного віку і різних спеціальностей допомагають  сучасним  бібліотекарям в роботі.

Аналіз роботи бібліотек показує що вони залишаються складовою соціально культурної схеми розвитку суспільства. Працівники Ківерцівської ЦБС намагаються привернути увагу влади до роботи бібліотек району. Працюють над удосконаленням бібліотечних технологій, впровадженням компютерної техніки для покращення бібліотечного обслуговування, працюють  над поповненням книжкового фонду за рахунок подарункових книг, меценатів, благодійників. Велике їм спасибі.

В наш час в бібліотеки продовжують виконувати свою просвітницьку місію, залишаються джерелом знань місцевої самоосвіти, центром інформаційної та духовної культури для розбудови України.