Сенс книги, який викладений у більше ніж трьохсот сторінках ховається між палітуркою книги, а не на ній.
Вона про життя і смерть, про любов і зраду, про сміх та сльози, про тепло і холод. Про те, як ці протилежності з’являються у нашому житті, час від часу змінюють одна одну і назавжди залишають свій слід.
Про те, як часто ми не розуміємо близьких нам людей і як вони не розуміють нас, що врешті-решт призводить до втрати зв’язку між найріднішими.
Роман дуже простий, особливо мова якою він написаний і головне він звертає увагу не на прості речі, на які ми намагаємося не звертати уваги у повсякденному житті.
Торік Світлану Талан знову нагородили «коронаційним» дипломом за не менш проблемний твір «Не вурдалаки»
Книга – сповідь старенької жінки, яка через все життя пронесла найщиріші почуття.
Сторінка за сторінкою проноситься перед нами життя Марії. На її долю випало багато радості, але і не мало горя довелося пережити цій жінці. Найбільше кохання в її житті – Роман. Чоловік, з яким довелося прожити їй багато років. Але і тут не обійшлося без сюрпризів. Адже коли постійно все гарно, то обов’язково десь поряд причаїлось і чекає лихо….
Немає коментарів:
Дописати коментар